10 клас
2022-2023 н.р.
9 тиждень
Тема уроку:Музика, танець, театр, кіно погляд крізь тисячоліття.
Домашнє завдання: виконайте тести:join.naurok.ua
Завдання на 23.02
Тема уроку: Декоративно-ужиткове мистецтво Далекого Сходу
Опрацюйте відеоурок.
Домашнє завдання: виконайте тести join.naurok.ua
Код доступу 1473137
Завдання на 26.01
Тема уроку: Архітектура Китаю
Перегляньте відео
Домашнє завдання: у вигляді презентації розробіть туристичний маршрут Китаєм. Презентацію висилаєте в особисті повідомлення чи на пошту. Найкращі переглянемо на наступному уроці. Гарного вам і тихого дня!
Абрашкін,Богуцька, Вдовиченко,Грищук,Заборський, Калайда, Калугер,
Рева, Сімак, Стасюк виконуєте три завдання.
Токайчук, Продан, Ричагов,Доля-виконуєте перше і третє завдання.
Магазинський - перше завдання.
Перше завдання: join.naurok.ua
Завдання на 14.12
Узагальнення
Опрацюйте презентацію до уроку до пазлів:
https://sway.office.com/SV3tubtkEG4nQBF2?ref=Link
Перевірте свої знання в іграх:
https://wordwall.net/play/9354/759/878?ref=embed-image
Домашнє завдання: виконайте тести join.naurok.ua Код доступу 4606983
Завдання на 07.12-08.12
Тема уроку: Музично-танцювальні ритми Америки(продовження)
Перегляньте відео:
Код доступу 4376755
Завдання на 30.11
Тема уроку:Музично-танцювальні ритми Америки (джаз)
Завдання на 24.11
Тема уроку: Живопис Північної Америки
Перегляньте відео до уроку за покликанням:
https://www.youtube.com/watch?v=jl35waXowgQ
Домашнє завдання: виконайте тести join.naurok.ua
Код доступу 2118247
Завдання на 23.11
Тема уроку: Архітектура і скульптура Північної Америки
Перегляньте відео до уроку за покликанням:
https://www.youtube.com/watch?v=b3CjjBBpTcE
Домашнє завдання: створіть буклет "Туристичний маршрут Північною Америкою" Прикріпіть його на дошку
Завдання на 16.11
Урок - узагальнення.
Перегляньте відео.
Код доступу 6172909
Завдання на 10.11
Тема уроку: Бразильський карнавал
Бразильський карнавал — це гучне та веселе свято. Воно відбувається щорічно за 40 днів до Великодня і знаменує початок Великого посту. Джерела Carnaval do Brasil можна побачити в давньогрецьких святкуваннях, присвячених богу вина Діонісові.
Карнавал у Ріо — подія, на яку чекають увесь рік
Як усе починалось
Уперше щось схоже на карнавал у Бразилії розпочали поселенці з островів, котрі належали Португалії. Це була гра «ентрудо», яка 1723 року зібрала на вулицях і площах купу людей. Однак ніхто не танцював — усі кидались один в одного багнюкою і поливали водою.
На підготовку до карнавалу витрачають мільйони
А ось 1840 року на вулицях Ріо відбувся вже бал-маскарад. Люди в костюмах танцювали тільки вальс або польку. Танцюристи пересувались містом під музику, усім було весело. Самбу вперше станцювали трохи пізніше — 1850 року, відтоді вона стала невіддільною частиною карнавалів. Сьогодні існує жорстка конкуренція між школами самби — усі вони щороку змагаються за перемогу в конкурсі, вкладаючи в підготовку чимало сил і коштів.
Мер Ріо-де-Жанейро вручає символічний ключ від міста Королю Момо — так починається карнавал
На карнавалі 1917 року вже панував танець, проте школи самби стали звичним явищем лише десять років потому. Перша школа називалась Deixa Falar, її заснував танцюрист Ісмаель Сілва. Трохи пізніше назву змінять на Estacio de Sa, що українською звучить як «Ештасіу ді Са». Це ім’я засновника Ріо-де-Жанейро.
Хода платформ — приголомшливе видовище
Справжнім карнавал став з появою декількох яскравих моментів:
- blocos («блоки») — групи людей, які вишикувані прямокутниками;
- cordoes («мотузки») — групи людей, які вишиковуються стрічками;
- corsos («пірати») — групи людей, одягнені в піратські костюми.
Це цікаво: самбадром, довжина якого склала рекордні на сьогодні 700 метрів, спроєктував 1984 року відомий латиноамериканський архітектор Оскар Німейєр.
Хода карнавалу містами Бразилії з кожним роком ставала все яскравішою, веселішою та багатшою. Цікаво, що у вбраннях, музиці й навіть стріт-фуді вочевидь проглядаються африканські мотиви. Це не дивно, адже свого часу до Бразилії завезли 6 мільйонів рабів з Африки. Кожен атрибут карнавального костюма має глибокий сенс. Наприклад, пір’я символізує перемогу над життєвими негараздами.
Пір’я на костюмах символізує перемогу над обставинами
Карнавал у Бразилії — це загальне свято. Немає жодних вікових, ґендерних та інших обмежень — тут усі рівні.
Цікаві факти про бразильський карнавал
- Карнавал у Ріо завжди починається в п’ятницю. Мер міста передає символічний ключ Королю Момо, який очолює карнавал. Уперше так відбулось 1933 року, з того часу передавання ключів — одна з найважливіших традицій карнавалу.
- Надвидовищною подією карнавалу вважають виступ найкращих шкіл самби на так званому самбадромі. Кожній школі дають певний час (до години).
- У карнавалі беруть участь приблизно 200 шкіл самби з усієї країни. Кожна школа витрачає на підготовку величезний бюджет, який обчислюється мільйонами. Як тільки-но відгомонів черговий карнавал — одразу ж починається підготовка до наступного.
- Місто отримує зиск від карнавалу не лише за допомогою натовпів жителів Ріо і туристів, що веселяться. Чимала частина прибутку — це штрафи, які щедро виписують порушникам. Також свій прибуток мають і готелі, адже ціни на період проведення карнавалу підвищують удвічі, а то й утричі.
Завдання на 09.11
Тема уроку: Латиноамериканські танці
Презентація до уроку:
https://docs.google.com/presentation/d/1xH9LrcbIpMnb5Q3YaUb6SdO8YUHHNmtKrmrEgRYEg7I/edit?usp=sharing
Домашнє завдання:виконайте тести jjoin.naurok.ua
Завдання на 26.10
Тема уроку: Латиноамериканські танці
Завдання на 20.10
Тема уроку: Мексиканська школа монументального живопису.
Перегляньте відео.
Виконайте творче завдання:запропонувати ідеї оригінальних графіті для прикрашання неестетичних об’єктів навколишнього середовища, наприклад старих бетонних парканів. Намалюйте своє графіті і прикріпіть на дошку
https://jamboard.google.com/d/1oCIhdhhygQ_eYvmbVindOC9Xdw4UJt4VbeNS-ijnaxo/viewer
Завдання на 19.10
Тема уроку: Архітектура, скульптура та живопис Латинської Америки
Опрацюйте презентацію до уроку до тестів
https://sway.office.com/sfEEBWxkCcIkfW7n?ref=Link
Завдання на 12.10
Тема уроку: Мистецтво доколумбової Америки.
Перегляньте відео,зробіть короткий конспект з теми. Домашнє завдання залишається з минулого уроку, так як на дошці дише два виконаних завдання!
Створити таблицю пам'яток культури та мистецтва Латинської Америки, які внесені до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фото таблиці прикріпіть на нову дошку.
https://jamboard.google.com/d/1oCIhdhhygQ_eYvmbVindOC9Xdw4UJt4VbeNS-ijnaxo/viewer
Хто виконав минуле завдання- відпочиває!!!
Завдання на 06.10
Тема уроку: Мистецтво американського культурного регіону
Перегляньте відеоурок
https://www.youtube.com/watch?v=B5hyulPP0Pg
Домашнє завдання: Створити таблицю пам'яток культури та мистецтва Латинської Америки, які внесені до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фото таблиці прикріпіть на нву дошку.
https://jamboard.google.com/d/1oCIhdhhygQ_eYvmbVindOC9Xdw4UJt4VbeNS-ijnaxo/viewer
Завдання на 04.10
Урок-узагальнення
Домашнє завдання. Складіть сенкан про мистецтво африканського регіону і прикріпіть його на дошку
Пограйте в гру:
https://wordwall.net/play/3753/800/955?ref=embed-image
Завдання на 27.09
Завдання на 23.09
Готуємось до підсумкового тестування.
Перегляньте відео.
https://www.youtube.com/watch?v=QyHDfkr0u2Q
https://www.youtube.com/watch?v=W_YKObOb4Tc
https://www.youtube.com/watch?v=8AhdLzGm_Ck
https://www.youtube.com/watch?v=rwVZK8ZhuXE
Домашнє завдання:(для тих, хто не присилав творчі роботи) Виготовіть з підручних матеріалів африканський музичний інструмент. Сфотографуйте і прикріпіть на дошку
https://jamboard.google.com/d/1qfodF-Bi7htZaY7JRjsJiWvxFQ8fQUg2NmJzhF0Ojbc/viewer?f=4
Завдання на 22.09
Тема уроку: Музика африканського регіону
Урок відбудеться онлайн
Презентація до уроку:
https://sway.office.com/j69e24D0mZqUPGo5?ref=Link
Домашнє завдання: виконайте тести
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdHi-_8EcLSeK9Dc6WuC4HLNUIm5QSeE79-9bOEUP1Bx9Pdgg/viewform?usp=sf_link
16.09
Тема уроку: Образотворче мистецтво країн Африки
Урок відбудеться онлайн
Презентація до уроку:
https://sway.office.com/yAqEBKQbwsG3HOE7?ref=Link
Домашнє завдання: перевірте свої знання у грі(за кожні 2 бали у грі + 1 бал оцінки)
https://wordwall.net/play/19220/976/687?ref=embed-image
На дошку прикріплюєте фотографію своїх успхів і підписуєте.
Покликання на дошку:
https://jamboard.google.com/d/1qfodF-Bi7htZaY7JRjsJiWvxFQ8fQUg2NmJzhF0Ojbc/viewer?f=2
09.09
Тема уроку: Архітектура африканського регіону
Урок відбудеться онлайн
Домашнє завдання: створити буклет "Перлини Єгипту"
Завдання 10-А на 06.09
Тема уроку: Африканська скульптура, маски
Урок відбудеться онлайн
Презентація до уроку:
https://sway.office.com/gOgmRrDrgu4kyKFD?ref=Link
Домашнє завдання: виготовіть африканську маску, сфотографуйте і розмітіть на jamboard.google за покликанням:
https://jamboard.google.com/d/1qfodF-Bi7htZaY7JRjsJiWvxFQ8fQUg2NmJzhF0Ojbc/edit?usp=sharing
Завдання 10-А на 02.09
Тема уроку: Мистецтво африканського культурного регіону
Урок відбудеться онлайн за покликанням:
https://meet.google.com/heh-ftzx-smj
Презентація до уроку:
https://sway.office.com/gtXacLUFxGl44wA7?ref=Link
Домашнє завдання:
перевірте свої знання
https://wordwall.net/play/17774/085/420
Завдання на 28.04
Тема: Індійське кіно
Попрацюйте з презентацією. Зробіть конспект з теми.
Тема. Подорожуємо Індією. Архітектура Індії
Філософсько-релігійні погляди індусів утілилися в будівництві храмів, монументальній скульптурі й живописі. Коли подорожуєш країнами регіону, уяву вражає велика кількість особливих архітектурних споруд - ступ
Ступа — монументальна споруда для зберігання реліквій у
буддійській архітектурі
Усередині ступи прикрашено розписами подій із життя Будди або просвітлених майстрів. У центрі споруди розташовано молитовний барабан з мантрами
Мантра - (санскр. «інструмент мислення, вислів, молитва») — священний звук чи гімн в йозі, індуїзмі та буддизмі, що вимагає точного відтворення звуків, його складових. Тобто мантра — це звук, який є інструментом мисленн За легендою, Будда сам визначив форму ступи, перевернувши круглу чашу для збирання податків. Так ступа набула півсферичної форми — символ неба та безкінечності.
У буддизмі вона означає нірвану Будди й
самого Будду. У її центральній частині — уявна вісь Всесвіту, яка нібито
з’єднує небо із землею.
Однією з найстаріших та найвеличніших
ступ Індії вважають Велику ступу в Санчі (близько 250 р. до н. е.).
Ворота огорожі покриті різноманітними скульптурами та рельєфами із зображенням
людей, птахів, тварин (слонів і левів), рослинних орнаментів. Це своєрідна
збірка релігійно-символічних, історичних, побутових сцен і образів, легенд про
Будду.
У поєднанні з деталями зодчества вони
утворюють єдиний гармонійний архітектурно-пластичний ансамбль, внесений до
списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Зображення воріт розтиражоване в тисячах
проспектів і буклетів, присвячених Індії, їх можна бачити на індійських
банкнотах. А фігури зображених на воротах якшин — жіночих божеств природи —
визначили ідеал жіночої статури в мистецтві Індії на багато століть наперед,
ставши еталоном індійської скульптури.
Перегляньте відеоматеріал : Буддійські пам’ятники в Санчі
Храми Індії - яскрава візитівка цієї
давньої країни. Печерні храми - найстаріші. Коштовними перлинами серед
них є печерні комплекси Аджанти та Еллори, включені до списку
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ці творіння майстрів, що охороняють цілу скарбницю
безцінних мистецьких артефактів з минулого тисячоліття, можна назвати «Лувром»
Давньої Індії.
У самому «серці» Індії — в Аджанті
вражає туристів унікальний скельний комплекс із 29 печер-храмів рідкісної краси
і майстерності з величезними молитовними залами, складними лабіринтами. Храми
висікалися у скелях протягом кількох століть — з II ст. до н.е. по V ст. н.е.
Особливо цінними є фрески, що покривають
стіни, стелі й колони храму. Тільки в одному з них живопис займає площу понад
1000 м2! За фресками можна вивчати архітектуру прадавніх міст, старовинні
індійські костюми, ювелірні вироби, зразки зброї. Монументальне мистецтво
Аджанти — унікальна енциклопедія, в якій представлені всі соціальні шари
індійського суспільства (від правителя до жебрака), численні народи, що
населяли Індію, важливі події з історії країни.
Дослідження печер Аджанти триває й
донині. Вони зберігають багато нерозгаданих таємниць. Наприклад, незрозуміло,
як художники могли малювати в напівтемряві. Не розкрита і таємниця фарб, що
світяться.
Пам'яткою Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО храмовий комплекс «Аджанта» був оголошений у 1983 р. Нині тут функціонує музей буддійського мистецтва.
Від скельних храмів Еллори віє чимось надприродним і містичним. Комплекс складають 34 храми, висічені просто в базальтових скельних обривах з кам’яного моноліту. Центральна споруда комплексу - храм Кайласанатха (Кайлаш) неймовірна будівля висотою понад 30 метрів, прикрашена скульптурами, укрита найхимернішим різьбленням, висічена з одного цільного каменя (!). По суті, це не споруда, а гігантська скульптура, яку творили тисячі будівельників, зверху вниз вирубуючи в камені це творіння, ніби звільняючи від кам’яного лушпиння. Мимоволі замислюєшся: яка сила - божественна, надприродна - змогла створити це? Чи могла людина звести такі чудові споруди? Змогла, створила. Підтвердженням цього є напис одного з безіменних будівельників на стіні печери: «О Шиво Великий, як же вдалося мені без чаклунства звести чудо це?».
Нашик - мільйонне місто на заході Індії — важливий індуїстський релігійний центр і щороку приваблює тисячі прочан святістю річки Ґодаварі і через легенду про те, що Рама, герой епосу Рамаяна, деякий час жив саме тут разом з його дружиною Сітою та братом Лакшманою. Нашик є місцем розташування печерних храмів Панду (буддистського) та Чамар (джайнського) які датуються I століттям. Храми Нашика, є одними з найважливіших паломницьких місць.
Перегляньте відеоматеріал: Аджанта. Еллора. Нашик. Печери і загадки Індії.
Індійська храмова архітектура вражає її
цілісним поєднанням зі скульптурою. Здавна індійські митці намагалися
створити у своїй уяві образ всемогутньої Верховної Істоти й утілити його в
довговічному матеріалі, наприклад у камені або кістці. Тому і для художника, і
для глядача скульптурні зображення були не лише творами мистецтва, а й
утіленням певного божества. Храмовий комплекс, у центрі якого перебувало
головне божество, щедро прикрашували багатьма іншими скульптурними зображеннями
богів і людей. Їх установлювали у суворій відповідності з існуючою ієрархією
пантеону божеств, вони слугували тлом для основної скульптури.
Скульптурне оздоблення храмів Індії
вражає витонченою майстерністю. Храмовий комплекс Мінакши, розташований
у місті Мадурай (штат Тамілнад), включає 12 веж. Масштаби і строкатість цієї
споруди приголомшують: десятки тисяч кам’яних статуй розфарбовані в усі кольори
веселки, а маківки веж, прикрашені позолотою, буквально горять на сонці.
Перегляньте відеоматеріал: Храмовий комплекс Мінакши
Уся зовнішня поверхня храмів Хойсала
від фундаменту до шпиля покрита скульптурою і різьбленням, не залишаючи місця
порожньому простору. Вражає деталізація різьблення: на рельєфі розміром з
долоню можна й зараз побачити навіть нігті зображуваних!
Самобутність
притаманна архітектурі індуїстських храмів з дахами у вигляді
ступінчастої піраміди або витягнутого вістря. Типовим її зразком є грандіозний комплекс
в Кхаджурахо (XI ст.), присвячений богу Шиві. З 85 храмових споруд нині
залишилося лише 22. Стіни храму Кандар’я Махадева з вежами й колонами-шпилями
обрамляють 646 зовнішніх і 226 внутрішніх скульптур. Скульптури та рельєфи
храмів Кхаджурахо, як і багатьох інших культових споруд Індії, відображають
богів, їх оточення, другорядну ритуальну скульптуру, тематичні сюжети, які
найчастіше розміщені на платформах та фризах храмів і оточують їх; тварин —
реальних і міфічних.
Як частина комплексу в Кхаджурахо храм Кандар’я Махадева внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Багато тем у храмовій скульптурі Індії
пов’язано з жіночими образами, їх можна бачити на стінах, колонах та інших
архітектурних частинах. Зображено різні повсякденні заняття жінок того часу:
догляд за дитиною, нанесення макіяжу, видалення шипа з ноги, зав’язування пояса
на талії, миття волосся, гра в м’яч і, звичайно, танці й спокушання. Жінок на
багатьох скульптурах зображено майже або повністю роздягненими, бо жіноча
нагота та ідеальні пропорції тіла є не лише втіленням краси й чарівності, а й
символом продовження роду - що має в індійському суспільстві дуже велику
цінність.
В архітектурі Індії епохи імператорської
династії Великих Моголів (сер. ХVІ — ХVІІ ст.) ісламські канони поєднані з
місцевими індійськими, а також із перськими стилями. Це зумовило виникнення
споруд неймовірної витонченості із симетричністю композицій, багатством декору.
Серед кращих зразків архітектури цього
періоду — мечеть Джамі Масджид у Делі, що репрезентує державний стиль
Великих Моголів. Вражають величезні розміри споруди, у якій одночасно можуть
перебувати 25 тисяч осіб.
Мечеть — місце для молитви і богослужіння в мусульман, прихильників ісламу.
Тадж-Махал (у перекладі «Палац під куполом»)— найбільш
уславлена архітектурна споруда Індії, неперевершене архітектурне диво, яскравий
приклад поєднання елементів індійського й мусульманського, а також перського
стилів. Мавзолей-мечеть вважають одним із семи Нових чудес світу. Він
збудований у 1631-1653 рр. за наказом падишаха Імперії Великих Моголів Шах-Джахана
на згадку про кохану дружину Мумтаз-Махал, яка померла під час народження чотирнадцятої
дитини. Згодом тут, поряд із коханою дружиною, був похований і сам Шах-Джахан.
Для будівництва, яке тривало понад 20 років, були запрошені кращі зодчі з
різних країн світу. Легка, симетрична, сяюча на сонці споруда, стіни якої викладені
білим мармуром, відбивається, як у дзеркалі, у водній поверхні штучного каналу.
Баня у формі перлини — мусульманського символу жіночності та раю — символізує
Небо. Споруда прикрашена ажурними деталями, коштовним камінням (бірюза, агат,
малахіт,
яшма, сердолік тощо), привезеним звідусіль. По кутах
— чотири стрункі мінарети. Навколо мавзолею розташовано паркову зону з озерами
і фонтанами.
Тадж-Махал, пам’ятка зі списку об’єктів
Світової спадщини ЮНЕСКО, став символом неземної краси й великого кохання.
Перегляньте відеоматеріал: Тадж Махал. Чудеса Світу.
Перегляньте відеоматеріал: Храм Лотоса
Домашнє завдання: створіть рекламний буклет «Пам’ятки культури Індії»
Завдання чекаю до наступного уроку.
Завдання на 31.03
Мистецька подорож. Японія. Архітектурні
образи Далекого Сходу
Запрошую вас у туристичну мистецьку подорож до Японії.
Що вам відомо про цю країну?
Туризм у Японії став справою загальнонаціональною. Він об'єкт пильної уваги авторитетних державних структур. Іміджевий та паломницький туризм. Протягом багатьох століть квітка сакури була самою улюбленою в країні і стала символом японського характеру. Одним із провідних сегментів внутрішнього туризму в Японії який базується на естетичних принципах японської культури є милування об’єктами природи (Ханамі, цукімі, юкімі) з відвіданням найбільш іміджевих місць країни. Цей тип туризму стає все більш популярним і в іноземців.
Перегляньте відеоматеріал. Японія. Цвіт сакури.
"Ханамі", милування квітучою сакурою, - сама улюблена традиція японців. Але, незважаючи на те, що буквально "ханамі" перекладається як "милування квітами", воно не менш міцно асоціюється із відвідуванням знакових туристичних центрів Японії.
Маленька острівна Японія, вкрита горами
і вулканами, вразила людство не лише тим, що стала «економічним дивом». Вона
подарувала світу своєрідну культуру, в якій все унікальне: пам'ятки
архітектури, бронзові вироби, роботи та аніме, що набули популярності у XX ст.,
багато інших винаходів. У мистецтві Японії поєдналися витонченість,
багатозначність, емоційність та вигадливість, за що його цінують в усьому
світі.
Китайське зодчество вплинуло на розвиток
архітектури інших народів регіону.
Японській архітектурі, що
ввібрала традиції китайського мистецтва, притаманне прагнення до простоти.
Будівлі світлі й відкриті, переважно складаються з прямокутних елементів.
Японські будівничі створили
неперевершені зразки дерев’яних храмів і багатоярусних пагод із зубчастими кронами.
Велику частину споруд Японії будували з дерева, оскільки це гнучкий матеріал і,
порівняно з каменем, більш стійкий під час землетрусів.
Серед пам’яток дерев’яного зодчества, що
дійшли до нас, вирізняються синтоїстські храми з масивними дахами, що
виступають далеко за межі стін і надійно захищають їх від негоди.
Синтоїстський
храм, на відміну
від церкви чи мечеті, немає головної будівлі для масового прийому вірних та
місця для проведення проповідей. В синтоїзмі вважається, що святилище є
тимчасовим або постійним домом божества, в якому воно проживає. Мета прочан, що
приходять до святилища, — вшанування і поклоніння його божеству.
Справжнім шедевром японського зодчества
став Золотий павільйон в Кіото, найкрасивіша будівля монастиря Рокуон.
Він збудований у 1397 р., і спочатку служив віллою сьогуна (правителя).
Квадратна в плані триповерхова будівля, крім нижнього поверху, вкрита сусальним
золотом. Перший поверх — Зал очищення, свого роду приймальна. Він оточений
верандою, майже виступає над дзеркальною поверхнею ставка. Другий поверх —
Печера милосердя, збудований у стилі самурайських житлових апартаментів, де розміщувався
Зал музики і поезії. Зовні він майже не відрізняється від першого, а от його
інтер'єр прикрашений багатим живописом. Третій поверх, відокремлений від перших
двох виносом даху, був призначений для релігійних церемоній, і мав філософську
назву «Вершина пустоти». Дах павільону покритий корою дерев і прикрашений
шпилем із зображенням птаха Фенікса.
У 1994 р. Золотий павільон в Кіото занесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Перегляньте відеоматеріал. Золотий павільйон в
Кіото
Одним із найдавніших у Японії є замок Хімедзі. Назва походить від гори Хіме, у підніжжя якої він розташований. Також популярна назва «замок білої чаплі». Збудований у 1346 році як один із замків роду Акамацу на високому пагорбі, оточеному трьома кільцями фортечних стін білого кольору, верхня частина яких вкрита сірою черепицею. Майже всі 83 споруди комплексу побудовані з дерева.
Сьогодні замок Хімедзі служить як музей і приклад японської замкової
архітектури періоду Едо. Сад, що оточує замок, становить спіралевидний
лабіринт, з багатьма тупиковими і боковими відгалуженнями. За задумом
будівельників лабіринт повинен робити прохід до стін цитаделі утрудненим для
військ неприятеля, по яких осаджені могли стріляти з башт і донжону. Проте
функціональність лабіринту не проходила перевірки боєм.
Замок зарахований до національних
скарбів Японії і Світової спадщини ЮНЕСКО у 1993 році. Разом із замками
Кумамото і Мацумото входить до «трьох видатних замків Японії» .
Перегляньте відеоматеріал. Замок Хімедзі
Замок Мацумото. Замок, що знаходиться в однойменному місті, вважається одним з найкрасивіших в Японії. Він практично єдиний, що зберігся донині в первозданному вигляді (а адже був побудований ще в XVI столітті).
Замок Мацумото ще називають «замком
Чорного ворона» — за його чорні стіни і дахи 5 поверхів, які нагадують крила
птаха. Стоїть він біля берегів озера, в якому плавають білі лебеді, а навколо
розташувався дивовижний парк і сад хризантем. Як і в будь-якому японському
парку, на його території ростуть сакури і є невеликі, але гарні містки через
озеро.
Замок
Кумамото. Збудований у
1469—1487 роках Ідевою Хіденобу як невеликий форт. Наприкінці 16 — початку 17
століття був перебудований і розширений. Сьогодні служить як музей, приклад
японської замкової архітектури періоду Едо.
Найбільший у Японії водоспад Наті має
висоту 133 метра. Вважається , що в ньому живе синтоїстський бог. Наті зі
своїми "молодшими братами" приваблює щорічно тисячі туристів, що
сфотографуються на тлі Наті або прекрасного буддійського храму Сейгантодзі.
Для японців і таке «співжиття» синтоїстського бога і буддійського храму
виглядає цілком нормальним. Іноземцям же подібна картина дає можливість відчути
злиття цих двох релігій, що зрослися в нерозривне сплетіння.
Буддійські ченці започаткували храмові
сади, у яких протягом віків формувалося оригінальне мистецтво японського
саду. Японські сади лаконічні, багатозначні й символічні, вони покликані
слугувати відпочинком від суєти, засобом відновлення рівноваги душі. Кожен
об’єкт має своє смислове навантаження. В основу моделі саду покладено союз
трьох головних стихій - води, каміння і рослин. Вода (або пісок, який її
замінює) асоціюється з водоймами (озерами й гірськими річками). Камені
символізують гори, скелі, острови. Невеликі рослини, з яких створюють
композиції, за контурами нагадують лісові пейзажі. З-поміж видів японських
садів виділяють: сад дерев, сад води, сад чайної церемонії, сад цубо, сад
каменів. Композиції у садах імітували природні ландшафти, інколи нагадували
абстрактний живопис. Тут у тиші саду людина мала можливість усамітнитися,
досягнути внутрішньої душевної гармонії.
Наприклад, сад каменів (сад дзен, або
сад «сухого пейзажу») створює мініатюрний стилізований пейзаж за допомогою
ретельно дібраних композицій з каменів, водойм, мохів, формованих дерев і кущів
з використанням гравію або піску. Такий сад переважно невеликий, оточений
стіною і, як правило, призначений для споглядання в положенні сидячи тільки з
одного місця за межами саду.
З
культом природи пов’язаний ще один вид традиційної японської культури —
мистецтво аранжування квітів — ікебана. У кожній класичній формі
відображено філософський принцип триєдності світу – три основних елементи
композиції символізують Небо (більший елемент), Землю (менший) та Людину
(середній). Довкола центральної основи Небо вільно розміщують інші елементи:
гілочки дерев (слива, кипарис), квітів (орхідея, хризантема тощо). Ікебана
асиметрична, адже в природі немає нічого застиглого, усе рухається, змінюється.
Часто як основні елементи використовують гілки, а квіти слугують помічниками. Художній
смак автора композицій оцінюють за гармонійністю співвідношення кольорів і
форм, рослин між собою і з формою вази. У традиційному японському будинку
ікебану ставили у спеціальну нішу-токонома, де також вішали сувій з каліграфією
та розміщували різні цікаві дрібнички.
Перегляньте відеоматеріал. Мистецтво ікебани
Є в Японії така традиція, як чайна церемонія. Це своєрідне дійство, яке захоплює туристів. І її часто ставлять в один ряд із мистецтвом ікебани, театром кабукі, приготуванням суші тощо. Японське чаювання – це не просто традиція, це цілий ритуал, який люди осягають багато років у спеціальних школах. Сенс японського чаювання полягає, головним чином, не в дегустації напою – це більше схоже на медитацію і спробу віднайти гармонію не лише у собі, а й з іншими людьми.
Японська чайна церемонія сягає своїми
витоками ще далекого VIII століття, коли китайський чай уперше було привезено в
країну висхідного сонця. Пізніше, в XIII столітті чаювання стало набувати
церемоніальних рис завдяки дзен буддизму, яке активно поширювалося в той час,
поки двома століттями пізніше монах Сюко не оформив ці риси в особливі
принципи. На його думку, процес чайної церемонії мав бути максимально природним
і простим. Те саме стосувалося й оздоблення будинку і начиння, яке
використовувалося, а відносини між господарем і гостем повинні бути зведені до
взаємного розуміння без слів.
Церемонія по суті є формальною зустріччю
майстра і його гостей не тільки для розпивання чаю, а й світської бесіди та
відпочинку. Церемонію не можна проводити в звичайному будинку – дійство має
розгортатися в особливому будиночку для чаювання, який називається тяшіцу.
Тяшіцу втілює основу чайної церемонії – природність і простоту, тому ці будиночки
складаються зазвичай з однієї кімнати з декількома вікнами, простими глиняними
стінами і бронзовим вогнищем. Посуд, який використовують під час ритуалу, також
відрізняється простотою: прості керамічні чаші, потемнілий мідний чайник, ящик
для заварки, бамбукові ложки.
Сама церемонія чаювання відбувається в
кілька етапів: спочатку гості збираються і готуються до ритуалу, проходячи
кам’яною доріжкою через чайний сад до чайного будиночка. На шляху до тяшіцу
гості споглядають химерні камені і рослини і налаштовуються на особливий лад.
Після цього гості вмиваються і переступають через поріг будиночка (тяшіцу),
попередньо знявши взуття. Господар, слідує за гостями, пригощає своїх
відвідувачів легкими і красивими закусками, після чого гості знову полишають будиночок,
щоб трішки прогулятися і підготуватися до найважливішого елементу церемонії.
Згодом усі повертаються і тоді починається заварювання зеленого чаю. Після
довгого ритуального приготування гості нарешті п’ють чай, розмовляючи з
господарем про прекрасне: про красу квіткової композиції, вислови, написані на
спеціальному сувої, про чашу з чаєм і, врешті, про сам чаї. Весь цей ритуал як
ніщо інше відображає японський характер і ставлення до життя.
Перегляньте відеоматеріал. Чайна церемонія
Ха́йку (хоку, хокку) — жанр японської ліричної
поезії, трирядковий неримований вірш, що складається з 17 складів (5-7-5) і
відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.
Завдання поета так підібрати слова, щоб декілька коротких фраз передали усю насичену картину навколишнього світу з його життєвою правдою, сильними почуттями, переживаннями і неповторною красою.
Проте, від читача теж вимагається
активна участь в творчому процесі, адже найпрекрасніше приховане в глибині.
Японські вірші хайку ніби проливають тонкий промінець світла на загальну
картину. Вони лише злегка відкривають завісу, за якою знаходиться цілий світ.
Хайку заборонено писати на політичні,
релігійні теми та на тему кохання. Мацуо Басьо написав три правила доброго
написання хайку:
Сабі —
зосередженість, спокійна радість самотності;
Сіфі —
усвідомлення гармонії прекрасного;
Наусомі —
глибина проникнення
Цей жанр привертав увагу й українських
поетів, які вбачали в його лаконічній формі можливість точного вираження
ліричного настрою.
Приклад хайку — з доробку Марії Ревакович:
наші голоси
—
скорбні
двійники
мов крила
вітру в степу.
Хайку. Мацуо Басьо у перекладі Миколи Лукаша
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечір.
Хайку. Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
Домашнє завдання: Творча робота - напишіть хайку на тему «Весна»
Чекаю завдання протягом тиждня. Вайбер 0984080484, пошта
Завдання на 17.02
Тема. Музично-танцювальні ритми Америки. Узагальнення знань
США - незвичайно суперечливе «дитя» світової цивілізації, яке майже за чотири століття свого існування стало одним з її основних рушіїв, продемонструвало світові панораму могутнього своєрідного державно-культурного організму. Сьогодні ми ще раз зможемо у цьому переконатись, відкривши для себе нову інформацію про яскраві мистецькі відкриття та узагальнивши свої знання з теми «Музично-танцювальні ритми Америки»
Одним з найпрестижніших оперних театрів
світу є Метрополітен-опера у
Нью-Йорку, виступати на сцені якого вважають за честь і мріють усі світові
зірки. Знаменита оперна трупа, заснована ще 1880 р., з 1966 р. працює у
спеціально побудованому театрі в Лінкольн-центрі.
Це цікаво знати!
·
Метрополітен-опера — єдиний в
США постійний оперний театр
·
Метрополітен-опера була
побудована на кошти багатих бізнесменів, які бажали відвідувати свій власний
театр. Ось вже більше ста тридцяти років театр фінансується виключно за рахунок
зацікавлених приватних осіб і фірм
·
Щорічно в липні трупа театру безкоштовно
виступає в міських парках Нью-Йорка. Ці виступи традиційно збирають велику
кількість глядачів
·
Управління театру спочатку
ніяк не могло визначитися, на якій мові виконувати опери. Спочатку була вибрана
італійська, потім німецька. З 1910 року було прийнято рішення виконувати опери мовою
оригіналу
Перегляньте відеоматеріал: Метрополітен-опера
На сцені Метрополітен-опера виступали й
знані українські співаки — Анатолій Солов'яненко, Людмила Монастирська,
Володимир Гришко та ін.
У світовому музичному театрі важко
переоцінити мистецькі відкриття Джорджа
Баланчина (1904-1983) — видатного балетмейстера, основоположника сучасного
американського балету. Найбільше його цікавив так званий «чистий» і злитий з
музикою танець, що не потребує «допомоги» літературного сюжету і декорацій.
Таке бачення хореографа втілено в балеті «Коштовності». Кожна з трьох частин
присвячена певному коштовному камінню і відповідному кольору: «Смарагди»
(зелена) на музику Габріеля Форе, «Рубіни» (червона) на музику Ігоря
Стравінського та «Діаманти» (біла) на музику Петра Чайковського. Костюми
танцівників також прикрашені камінням, що відповідає назвам частин.
Всесвітньо відому американську
танцівницю Айседору Дункан
(1877-1927) і досі називають прекрасною «босоніжкою». Засновниця так званого
«вільного танцю», Дункан у пошуках виразності орієнтувалася на пластику
танцівниць античної Греції і саме від них запозичила сценічний образ.
Заперечуючи канони класичної хореографії, Айседора не боялася «негарних» рухів,
танцювала босоніж, у легких туніках. Її манера швидко стала модною у столицях
Європи. У своїх імпровізаціях танцівниця втілювала велич музики Вагнера,
Чайковського, Бетховена. Танцювала революційні мелодії «Марсельєзи»,
«Інтернаціоналу» і навіть картини та поезію.
Окрилена успіхом, Айседора створювала
свої хореографічні школи для дівчаток. Вона казала їм: «Я не навчаю вас танців.
Я хочу навчити вас літати, як птахи, гнутися, як молоді дерева від вітру,
радіти, як уранці метелики, дихати вільно, як хмаринки, стрибати легко, як сіра
кішка».
Видатний французький хореограф ХХ ст.
Моріс Бежар до 100-річчя танцівниці поставив балет «Айседора», що відтворював
стиль її танцю, протилежного «класиці». Популярність здобули такі номери
балету, як «Музичний момент» на музику Ф. Шуберта, варіація на музику
«Марсельєзи» — найвідомішої пісні Французької революції. У фіналі на сцені
з'являлися діти — як нагадування про численні школи танцю Айседори.
Перегляньте відеоматеріал: Айседора Дункан
Власну філософію танцю М. Грем висловила
так: «Рух визначає емоцію точніше, ніж слово. Рухи ніколи не обманюють». У
постановках М. Грем утілився її інтерес до американської історії і фольклору.
У творчості Хосе Лімона, мексиканця за
походженням, бачимо синтез танцю модерн, мексиканських та іспанських традицій.
В основі його хореографічної техніки — невід'ємність протилежних, але
одночасних напрямків руху: падіння і вставання, «гра з гравітацією». Всесвітню
славу Х. Лімону приніс одноактний балет «Павана Мавра» за мотивами трагедії В.
Шекспіра «Отелло» на музику англійського композитора Генрі Перселла.
Домашнє завдання.
Виконайте тести за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join
Код доступу 7713357
Тести відкриті до 20.00
Завдання на 03.02
Тема уроку: Музично - танцювальні ритми Америки
Урок відбудеться в Google Meet
Відео для перегляду:
Ella Fitzgerald - Hello_ DollyDuke Ellington_ Caravan
Завдання на 27.01
Тема уроку: Кінематограф США
Поміркуйте над висловом чотириразового президента США Франкліна Рузвельта: «Війну ідей так само не можна виграти без книжок, як морську битву – без кораблів».
Найвизначнішим культурним здобутком США
по праву можна вважати і мистецтво кінематографа. Його центром став славнозвісний
Голлівуд, колись фермерське
містечко, а нині передмістя каліфорнійського міста Лос-Анджелес.
Першим фільмом, відзнятим у Голлівуді ще до створення численних кіностудій, стала мелодрама Девіда Гриффіта (1875-1948) «У старій Каліфорнії». Цей видатний режисер, актор, сценарист і продюсер справив величезний вплив на становлення мистецтва кінематографа.
Перша голлівудська кіностудія була створена 1911 р., а першим повнометражним фільмом був вестерн «Чоловік індіанки» (1914). Відтоді Голлівуд неодноразово ставав першопрохідцем у кіномистецтві. Наприклад, саме тут народилися перші у світі фільми, що в різні роки здійснили прорив у розвитку кіно: звукова стрічка «Джазовий співак» (1927), кольорова стрічка «Беккі Шарп» (1935), стрічка «Плащаниця» (1953), відзнята в широкоекранному форматі.
Ви знаєте, що перші твори кіномистецтва були німими, тобто не мали синхронної фонограми. Замість неї звуковим супроводом слугувала музика у виконанні піаніста або невеличкого оркестру. Репліки героїв та пояснення ключових моментів сюжету глядачі читали з окремих кадрів, що були вклеєні у стрічку.
Гра у такому кінофільмі потребувала від
акторів особливої пластичної і мімічної виразності. Символом епохи німого кіно став
видатний кіноактор і режисер Чарльз
Спенсер Чаплін (1889-1977).
Як не парадоксально, але поштовх
розквіту кінематографа у 1930-ті рр. дала Велика депресія — глобальна
економічна криза, яка охопила США. Насправді це закономірно, адже в часи тяжких
випробувань люди потребують порцій радості, задоволення, яскравих емоцій,
гумору. Усі ці «рятівні пігулки» їм постачав кінематограф. Тому цей період
назавжди увійшов в історію як «золотий вік» американського кіно, а за
Голлівудом закріпилася назва «Фабрика мрій».
Популярним у кіно стає жанр мелодрами. Блискучим зразком цього
жанру стала однойменна екранізація роману «Віднесені вітром» (1939) американської
письменниці Маргарет Мітчелл (режисер Віктор Флемінг). Це одна з найбільш
касових стрічок в історії американського кіно — збори від її прокату склали 100
млн доларів. Окрім того, фільм отримав вісім премій «Оскар». У головних ролях —
зірки кінематографа на всі часи Вівьєн Лі і Кларк Гейбл.
Перегляньте відеоматеріал: 10 цікавих фактів про Голлівуд
Вершиною творчості В. Діснея стали шедеври світової анімації «Білосніжка і семеро гномів» — перший повнометражний анімаційний фільм, «Фантазія» та «Бембі». Вони захоплюють високою професійною культурою, яскравими характерами персонажів, цікавими сюжетами.
Перегляньте відеоматеріал:«Діснейленд-парк»
У другій половині ХХ ст. американський кінематограф продовжив бурхливий розвиток. Розширилися його технічні можливості, з'явилися нові жанри і засяяли нові «зірки». Серед акторів особливе місце посіла улюблениця американців усіх суспільних верств Мерилін Монро. І в наш час фільми з її участю («Все про Єву», «Ніагара», «У джазі тільки дівчата» та ін.) демонструються по телебаченню і приваблюють глядачів. Мерилін стала свого роду «ідолом поп-культури». Невипадково до її образу звертався у своїй творчості Енді Воргол.
Перегляньте відеоматеріал: Монро. Документальні кадри
З іменем яскравого режисера Альфреда Хічкока (1899-1980) пов'язане становлення жанру «трилер» (від англ. thrill — тремтіння). Одним із найкращих фільмів у цьому жанрі вважається містичний трилер Хічкока «Запаморочення» (1958), в якому розповідається про страх висоти головного героя (у головних ролях — Джеймс Стюарт і Кім Новак).
Перегляньте відеоматеріал: Альфред Хічкок. «Запаморочення»(трейлер)
Поміркуйте над висловом А. Хічкока: «Фільм - життя, з якого вивели плями скуки»
Зірка одного з найталановитіших акторів — Аль Пачіно — зійшла після виходу на екрани трилогії Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько» (1972), в якій він створив образ голови мафіозного клану Майкла Корлеоне. Ця культова гангстерська історія за романом Маріо Пьюзо відзначилася неймовірними касовими зборами — 269 млн доларів (при бюджеті 6 млн доларів).
Величезної популярності набув і жанр
фантастичного кіно, зокрема захоплива космічна сага режисера Джорджа Лукаса «Зоряні війни»
(1977-1983). Згодом, протягом 1999-2005 рр. на екрани вийшла трилогія-приквел
«Зоряних війн». Продовження космічних пригод знімають і в наші дні. Так, 2017
р. на екрани вийшов восьмий епізод саги — «Останні джедаї» (режисер Райан
Джонсон).
У голлівудський конвеєр включені майже
всі сучасні кіножанри, що тяжіють до взаємодії: гангстерський фільм («Одного разу
в Америці» С. Леоне); трилер — синтез детективу й фільму жахів («Мовчання
ягнят» Дж. Деммі, «Мис страху» М. Скорсезе); вестерн («Танці з вовками» К.
Костнера); психологічні драми («Людина дощу» Б. Левінсона, «Аромат жінки» М.
Бреста); фільм-катастрофа («Титаник» Дж. Камерона) та ін.
Голлівуд — місце, де не тільки
відбувається кіновиробництво на численних студіях, а й проводяться
кінофестивалі, вручаються почесні кінопремії. На знаменитій «Алеї слави» з 1960
р. закладають зірки з іменами найкращих акторів.
Вестерн (англ. western, від west - «захід») - твори мистецтва, героями яких є ковбої, - унікальний внесок Америки у світову культуру, що відображає історію розвитку країни і допомагає сформувати уявлення про націю. Жанр вестерну характерний для кінематографа, телебачення, літератури, живопису тощо. Дія у вестернах переважно відбувається у другій половині XIX століття на Дикому Заході (територія західних штатів США, Західної Канади й Мексики). У вестерні панує непідробна атмосфера цих регіонів: ковбої, індіанці, квести, дуелі, перенесені в американські умови, швидкість темпу дії і головне - моральна оцінка всього, що відбувається: добро бореться зі злом, де перше переважно перемагає. Мабуть, тому вже впродовж багатьох століть цей жанр залишається популярним і ним насолоджуються його шанувальники.
У дію кіновестернів, як правило, вплетено музику, характерну саме для цього регіону, - музику в стилі кантрі.
Кантрі об'єднує два різновиди
американського фольклору - це музика білих поселенців, які влаштувалися в Новому
Світі в ХVІІ-ХVШ століттях, і
ковбойські балади Дикого Заходу. На стиль кантрі також вплинула музична
культура африканського населення. Це проявляється в ритміці й невимушено-імпровізаційній
манері виконання, а також у використанні таких інструментів, як банджо й губна гармоніка. Мелодії стилю залишилися практично незмінні з
часів його появи. У наш час, у результаті тісної «співпраці» кантрі з іншими
музичними стилями, з'явилася кантрі-рок, кантрі-поп і навіть кантрі-реп-музика!
Формування музичної культури США відбувалося під впливом строкатого національного складу населення. Принесені на нову землю музичні традиції Європи, Африки, пізніше Азії перепліталися разом, утворюючи нові музичні явища.
Перегляньте відеоматеріал: Кантрі
Домашнє
завдання:
Топ 5 найцікавіших на вашу думку фільмів американського кінематографу.
Наступний урок онлайн. Продумайте, у якому вигляді ви маєте презентувати ці фільми. Крім назви - ще декілька речень про фільм(ваша аргументація).
До зустрічі!
v
Завдання на 20.01
Тема. Мистецтво Північної Америки. Образотворче мистецтво Північної Америки
Перегляньте відеоматеріал: 5 неймовірних фактів з історії створення Статуї Свободи
У канадському місті Веґревіль є
зображення гігантської дев'ятиметрової української писанки. У такий спосіб
канадці українського походження вшанували традиції своєї історичної
батьківщини.
Образотворче мистецтво Північної Америки
колоніального періоду, як і всі види мистецтва того часу, орієнтувалося на
творчість європейських митців. Живопис США
— мистецтво порівняно молоде, воно розвивалося разом з молодою державою і
пройшло шлях засвоєння різних стилів.
Образотворче мистецтво ХХ ст. виявилося
карколомним: кардинально змінювалися традиційні уявлення про творчі методи,
виникали небачені раніше стилі і напрями. І якщо в першій половині століття в
авангарді цього суцільного експерименту була Європа, то в другій половині центр
новітнього мистецтва перемістився до США.
Художник Джордж Кетлін зробив перші зображення, індіанців.
Одним із засновників реалістичного
напряму вважають Вінслова Гомера
(1836-1910) — автора жанрових картин на суто американські сюжети та марин з
проникливим зображенням людей серед природи.
Материнство і щасливе дитинство —
провідна тема живопису Мері Кассат
(1844-1926), яка розкрила її у багатоманітті портретних композицій і витонченій
колористиці імпресіонізму.
У пейзажах Роквелла Кента (1882-1971), зокрема суворої Аляски й Гренландії, поєдналися
реалістичність зображення з романтикою та елементами символізму.
До Другої світової війни в Північній
Америці, як і в Європі, розвивалися різні стилі модернізму, а після її закінчення виник рух постмодерністського мистецтва в усьому розмаїтті його напрямів і
течій. До США емігрували зірки європейського живопису Сальвадор Далі, Піт Мондраін, Макс Ернст та ін. Центр світового
авангарду перемістився з Парижа до Нью-Йорка. У США та Канаді жили й працювали
й митці українського походження: видатний графік Яків Гніздовський (1915-1985), живописець-монументаліст Михайло Дмитренко (1908-1997), автор
розписів у церквах Міннеаполіса, Нью-Йорка, Торонто.
У сфері візуальних мистецтв США «подарувало»
світові абстрактний експресіонізм та поп-арт, які справили значний вплив на
європейське мистецтво.
Лідери абстрактного експресіонізму - Джексон
Поллок, Франц Клайн і Віллем де Кунінг, Ганс Гофман, Аршил Горкі, Марк Ротко та
ін. відмовилися від формальної композиції і стали засновувати свої роботи на просторі
й русі. Для втілення задуму вони використовували негеометричні штрихи, великі пензлі
тощо.
У межах абстрактного експресіонізму Джексона Поллока народжується «живопис
дії» та нова техніка «дріппінг», що
передбачає «безтямне» розбризкування фарб по величезному полотну чи паперу, що
лежить на підлозі. Вважалося, що
така дія відображає характер та емоційний стан художника, і саме в цьому сенс
зображення.
Різновидом абстрактного експресіонізму
вважають «живопис колірного поля»,
для якого характерне заповнення великих площин кольорами, близькими за
тональністю.
Представник абстрактного експресіонізму Марк Ротко створював монументальні полотна, зафарбовуючи їх великими кольоровими площинами. Іноді залишав між ними незафарбовані місця, пропонуючи глядачам активізувати уяву і домислити те, що не намальовано. Абстракціонізм загалом користується неймовірною популярністю на аукціонах. Картина М. Ротко. «Помаранчеве, червоне і жовте» стала найдорожчим твором мистецтва, вона була придбана за 86,9 млн доларів. Секрет такого комерційного успіху у тому, що ці експресивні полотна, якщо розглядати їх з близької відстані (на чому наполягав автор), володіють, як вважають деякі фахівці, майже містичною особливістю — викликають у глядачів сильні емоції
На противагу абстракціонізму з його
орієнтацією на знавців мистецтва, виник поп-арт
з нігілістичним ставленням до традицій.
Запишіть в зошит:
Мистецька
скарбничка
Поп-арт
(англ. рор аrt
— скорочення від popular
art — популярне мистецтво)
— напрям в мистецтві II пол. XX ст., що виник як заперечення абстрактному
експресіонізму.
Поява поп-арту зумовлена прагненням мистецького кола до подолання дистанції
між елітарною і масовою культурою. Його представники – Енді Воргол, Рой Ліхтенштейн та інші почали зображати популярні
предмети й образи масової культури - комікси, консервні бляшанки, пляшки тощо. Вони
вважали, що художню цінність можна знайти в будь-якому предметі, використовуючи
й комбінуючи у своїх композиціях об'єкти різного плану.
Культовим художником ХХ ст. став
українець за походженням Енді Воргол
(1930-1987). Його визнано одним із творців поп-арту. На початку 1960-х рр. Воргол
привернув загальну увагу до своїх мистецьких експериментів, виконаних способом
трафаретного друку. Найбільш відомими його роботами стали стилізовані портрети
Мерілін Монро, Жаклін Кеннеді, Елізабет Тейлор та інших знаменитостей, а також
зображення продуктів харчування і предметів побуту.
Перегляньте відеоматеріалу. Джефф Кунс
Домашнє завдання: підготуйте презентацію про творчість одного з художників Північної Америки.
Чекаю завдання. Вайбер 0984080484
Пошта : alena.gnatyshyna@ukr.net
Завдання на 13.01
Тема. Мистецтво Північної Америки. Мистецтво США
Продовжуємо мандрівку американським культурним регіоном. Сьогодні ми завітаємо до країн Північної Америки - США та Канади, дізнаємось про джерела американських цінностей і пріоритетів.
Щоб краще зрозуміти американський менталітет, світоглядні цінності населення Північної Америки, їх бачення світу, звернімося до конкретних фактів історії, які визначили становлення американської нації. Своєрідність художньої культури Північної Америки обумовлена її історичними, соціально-політичними та етнічними особливостям.
Унікальність американського суспільства визначається специфікою його історії. За порівняно невеликий історичний час країна першовідкривачів та іммігрантів перетворилася в супердержаву з усіма позитивними і негативними сторонами цього явища. Як би ми не ставилися до американської політики сьогодні, ми не можемо заперечувати, що саме реальне життя в Америці є привабливим для жителів інших країн. Саме цим пояснюється прагнення чужоземців переїхати до Америки на постійне проживання, серед яких і українці.
На думку істориків і філософів, в основі американського суспільства лежить лібералізм Джона Локка. У своїх працях він виділяв невід'ємні права людини — право на життя, на свободу, на приватну власність і рівноправність. Джон Локк вважав, що люди дійшли висновку, що суспільний договір на охорону цих прав і нагляд за дотриманням цих свобод вони довіряють державі. У той же час філософ вважав, що народ має право контролювати роботу влади і має право змінити той уряд, чия робота здається йому недостатньо ефективною. Усі ці принципи були закладені до Декларації Незалежності, яка багато в чому визначає життя й сучасного суспільства.
Історія Північної Америки з самого початку передбачала незалежність духу і підприємливість як необхідну умову виживання на новому континенті. Рух — природний стан американця. Крім того, іммігрантам було властиве бажання звільнитися від пут колишнього життя, відійти від підвалин католицької церкви і прагнення реформувати релігійні погляди, поставивши їх на службу інтересам власності. Саме протестантська етика і пуританська мораль увійшли в плоть і кров громадян молодої країни і стали важливими факторами в її духовному розвитку. У суспільстві рівних можливостей саме Бог допомагає людям досягти успіху. Звідси випливає, що морально те, що приводить до успіху. Американець — не американець, якщо він не досяг персонального успіху.
Важливим фактором став строкатий етнічний склад країни, створений із вихідців різних країн і об'єднаний ідеями свободи й демократії. Кожна з груп переселенців продовжувала культурні традиції своєї батьківщини, але у відмінному від першоджерела вигляді. Культура Сполучених Штатів Америки формувалася під впливом саме етнічного і расового різноманіття країни. Значний вплив на неї справили вихідці з таких країн, як Ірландія, Німеччина, Польща, Італія, нащадки привезених з Африки рабів, а також американські індіанці й корінні жителі Гавайських островів. Проте, вирішальний внесок зробила культура вихідців з Великой Британії, які насаджували англійську мову, правову систему й інші культурні досягнення.
Північна Америка — країна емігрантів, тому, відповідно до закону, вони мають рівні права з корінними жителями континенту. Люди різного походження живуть поруч, інколи утворюючи «плавильний котел» мов та культур, інколи підтримуючі кордони між етнічними та національними громадами.
Становлення мистецтва Північної Америки, зокрема США, відбувалося теж на основі синтезу не тільки різних національних, але й расових культур — американських індіанців, народів Африки, іммігрантів з Європи, а пізніше і переселенців з країн Азії. Етнічна строкатість вихідців із різних країн світу є важливою особливістю, яка зіграла головну роль у розвитку національної самосвідомості, громадської думки, формуванні нових культурних принципів і особливо художніх традицій різних видів мистецтва Північної Америки.
Американські кінематограф, телебачення, музика (блюз, джаз, реп, рок тощо) служать фундаментом світової масової культури. Саме в США вперше з'явився Інтернет, масовий автомобіль, отримали розвиток інформаційні технології. Як провідна економічна і військова держава світу, США багато в чому визначає спосіб життя решти людства.
Мистецтво північноамериканського культурного регіону пройшло довгий історичний шлях, йому притаманна еклектичність, стильове розмаїття, що не дивно для мультикультурного суспільства.
Архітектура Північної Америки колоніального періоду мала наслідувальний характер, зазнала насамперед впливу класицизму, на відміну від Латинської Америки, де тривалий час панувало бароко.
Коли на зміну колоніальному періоду прийшов час національного відродження, у великих містах почали будувати величні громадські споруди. В архітектурі США запанувала естетика неокласицизму. Неокласичні риси національного стилю були яскраво втілені під час будівництва Вашингтона. Зразком став знаменитий Капітолій — будинок для засідань Конгресу, розташований у самому серці столиці США. Його сплановано так, щоб нагадувати про велич Давнього Риму. Прообразом купола вважається собор Святого Петра в Римі. Будівництво вели кілька поколінь архітекторів, будівля неодноразово модернізувалася.
Траплялися й інші стилі. Неоготичний стиль використовували, але переважно при будівництві університетів, церков, садиб. Зразком неоготичного стилю є Прінстонський університет.
Емпайр-Стейт-Білдінг — хмарочос висотою 381 м (448 м з антеною), що має 102 поверхи, зведений у стилі арт-деко в окрузі Мангеттен міста Нью-Йорка. Хмарочос став першою будівлею у світі, яка мала понад 100 поверхів
Історія символу США . Хмарочос Empire State Building
На початку XX ст. Америка почала стрімко висуватися на світовій арені як найбільша індустріальна держава. З появою «чиказької школи», засновником якої став «батько американського модернізму» Луїс Генрі Салліван (1856-1924), зодчество позбавляється європейського впливу, у ньому почали домінувати прості конструкції зі скла і бетону (наприклад, Гарант-білдінг у Буффало).
Сполучені Штати Америки — батьківщина і світовий лідер з будівництва хмарочосів. Будівництво та експлуатація хмарочосів стали можливими завдяки технічному розвитку Америки й появі ліфтів.
На архітектурні проекти хмарочосів вплинув стиль арт-деко. Одним з кращих його зразків вважають Крайслер-білдінг, що став символом Нью-Йорка.
Мистецька скарбничка
Арт-деко (з фр. art deco — «декоративне мистецтво») — стиль, який виник у Франції у 20-х рр. XX ст. і поширився світом; характеризується еклектичністю — синтезом модернізму і неокласицизму
Королівський музей провінції Онтаріо в канадському місті Торонто — найбільший у країні. Колекція розмішується у 40 галереях і складається з понад 6 млн експонатів — зразків мистецтва Близького Сходу, Африки, Східної Азії, Європи, Америки й звісно Канади.
Музей є чинним ще із середини XIX ст., але про нього заговорили лише через 150 років завдяки дивовижному творінню сучасного архітектора Даніеля Лібескінда. Він зміг доповнити стару будівлю новою у вигляді величезного кристалу. Гострокутна «прибудова» у стилі деконструктивізму виділяє музей з усіх споруд Торонто, змінює весь навколишній ландшафт. Кожна з п'яти граней цієї дивовижної споруди утворює п'ять великих виставкових залів. На парадоксальному поєднанні просторів, очевидно, позначився професійний музичний досвід автора проекту: Д. Лібескінд віртуозно користується ритмом, візуальною гармонією.
Королівський музей Онтаріо (Канада,Торонто)
Мистецька скарбничка
Деконструктивізм — напрям у новітній архітектурі, якому притаманні візуальна ускладненість, несподівано ламані форми й підкреслено агресивне вторгнення в міське середовище.
Креативна архітектура Америки
Домашнє завдання.
v Виконайте творчу роботу - схему-замальовку архітектурних споруд Північної Америки, які найбільше зацікавили. Фото висилайте на вайбер 0984080484, чи на пошту
Коментарі
Дописати коментар